Донор


Соло відкрив очі і побачив ту саму стелю, зовсім не схожу на небо. Сонце - далеко, за півтора мільярди кілометрів. Щоб до нього дістатися слід зірвати фіранки і розбити вікно. Але спочатку потрібно встати...
Розігнав ранкові сутінки на стадіоні. Порозтягував чуттєвий діапазон контрастним душем. Перетворив здорову їжу у живу воду. Випив як ліки. Фіранки... Вікно... Вистрибнув на бруківку. І вирушив на роботу. Пішки. Насолоджуючись.
Соло - донор. Резус - позитивний.
За півгодини дістався до Банку. Зареєструвався. Здав тест на почуття гумору. Висповідався. Отримав картку. Зайшов до свого кабінету і зачинив двері. Час розпочинати.
Соло дістав з нижньої шухляди робочого столу іменну скриньку з чорного дерева. Поставив перед собою. Найважче - відчинити. Стандартна процедура, прописана у його трудовій угоді.
Соло подивився на календар. Там було обведено червоним сьогоднішнє число: 19 червня. 2010-ий. Його останній робочий день. І він, уперше за 7 років зможе взяти дев'ятимісячну відпустку, а потім, якщо захоче, піти на пенсію. Подорожувати. Вирощувати дерева. Одружитися з красунею-матір'ю своїх майбутніх дітей. Хлопчика і Дівчинки. І знову почне малювати. Або обманювати себе...
Соло рвучко присунув скриньку ближче, крутнув таймер на максимум і поклав долоню на кришку. Скринька відчинилась.
Ілюзії почали прокидатись від сну. У нього ще залишалось кілька хвилин, щоб повністю налаштуватись.
Соло мав талант. Він умів зосереджуватись на приємному, знаходити добре і хороше. Бачити прекрасне. Миттєво закохуватись, якщо було потрібно. Кожна ілюзія міцно пов'язана з кимось із його клієнтів. Вони - його минуле. Ті проводки, які тільки в одному напрямі передають енергію. Від нього - їм. Вітальна енергія. Позитив.
Соло розслабився, закрив очі і почав віддавати...
_________________________
Щоб навчатись у "художці" Соло доводилось підпрацьовувати екзотичним танцівником у нічному закладі. Це був закритий жіночий клуб.
Якраз коли він закінчував останній курс, у світі раптово розпочався період Столітньої Кризи, яка за усіма розрахунками планувалася на наступний рік. Банки Позитиву і Солодкі Корпорації злетіли на вершину споживацької піраміди. Досвіду роботи по здобутій у вищому закладі спеціальності Соло не мав. Однак не впадав у відчай. І вже приготувався укласти новий довгостроковий контракт танцівника, але його знайшла Асоціація Працедавців. Виявилось, що за час роботи у жіночому клубі у Соло зібралась значна клієнтська база. Йому запропонували працювати у Банківській системі...
_________________________
...Соло відкрив очі і побачив небо. І усе зрозумів. Десь далеко унизу вперто клацав зламаний таймер, але гіркий запах спалених ілюзій долинав аж сюди. До Сонця залишалось зовсім небагато.

Коментарі

  1. Структура оповідання не дає змоги до кінця осягнути глибоко захований внутрішній конфлікт героя. Очевидно, герой не хоче його показувати, прикриваючи маскою "Все ОК". Можливо, його єдина проблема в тому, що він своєчасно не впадав у відчай? Але проблеми можна вирішити, а трагедію - ні. Остання, на мою думку, полягала в тому, що герой знав і пам"ятав те відчуття, яке переживав колись, дивлячись на небо. І знав, що вже не зможе так відчувати тепер...

    ВідповістиВидалити
  2. Ти схожий з Коцюбинським - манера письма.

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні публікації